Відверто кажучи, я прикро вражений політичною безграмотністю та дитячою наївністю деяких учасників даної дискусії.
Невже, проаналізувавши події недалекого минулого, не можна зрозуміти, що трійка, з якої нам пропонують в черговий раз вибирати, нездатна змінити наше життя на краще. Якщо точніше, то вона (трійка) в цьому просто не зацікавлена, тому що всі вони вже були і опозицією і владою, а факти говорять самі за себе – краще жити не стало…

Їм постійно хтось заважає, от тільки я не можу зрозуміти – хто і в чому. В піклуванні про народ(?), що є їх прямим зобов’язанням, чи в провадженні кожному з них своїх інтересів?
Якби вони піклувалися про інтереси суспільства, то у них були б спільні цілі та завдання, і їм би нічого не заважало порозумітися та покращити наше життя, а так як вони піклуються кожен за себе, то ми, українці, маємо те, що маємо …
От і зараз вони кажуть, що у всьому винна криза, а насправді, як в тому анекдоті:
Летить криза над планетою.
Летить над штатами. Думає: тут я добре попрацювала…
Над Англією – і тут теж я добре попрацювала…
Над Німеччиною – і тут добре попрацювала…
Летить над Україною – Ой!!! А хто це тут таке без мене наробив!?

Іншими словами: українська економіка не настільки інтегрована в світову економіку, щоб криза відобразилася на нашій країні найгірше в Європі.

Наша політика як суцільний анекдот. От і вибори нагадують славнозвісний анекдот про акціонерів, які вирішували, який автомобіль купувати своєму голові правління. Можливо, хтось не знає, я розповім:
Одне велике акціонерне товариство запросило всіх своїх акціонерів на зустріч для вирішення питання стосовно купівлі автомобіля для голови правління. Після того як акціонери зібралися, до них звернулися:
– Шановні акціонери, як ви гадаєте, який автомобіль буде кращим для нашого головуючого, Мерседес чи БМВ?
Пропонуємо проголосувати!

Тільки в нашому випадку нам пропонують проголосувати за когось із трійки обіцяльників або, для різноманітності, пропонують ще деяких кандидатів, які, в основному, є технічними кандидатами того чи іншого обіцяльника…

Сьогодні головна проблема нашого суспільства в тому, що більшість людей уже наскільки зневірені, що взагалі не хочуть голосувати або готові вибрати «із трьох зол, менше», а якраз саме на це і розраховують ляльководи. Люди вибирають «із трьох зол, менше», а правильно буде підтримати альтернативу, і кращої альтернативи, ніж А.С. Гриценко, не існує.
Чому?
Проаналізуйте, будь ласка, його дії як політичного діяча та ознайомтесь з його програмою, можливо, ви мене зрозумієте.

Чому ми такі бідні? Бо дурні. А чому ми такі дурні? Тому що бідні. Замкнуте коло, але як же ж його розірвати? Спочатку стати багатим чи спочатку стати розумним?

Кожен народ достойний своїх правителів – як проголосуємо, так і будемо жити.

Бажаю всім співрозмовникам зробити той вибір, який нарешті змінить наше життя на краще.